З огляду на це, нещодавно Комітет з питань правоохоронної діяльності на своєму засіданні ухвалив висновок рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду в другому читанні проєкт закону України «Про Національну гвардію України» щодо вдосконалення правових засад застосування заходів примусу військовослужбовцями Національної гвардії України» (реєстр. № 10311) прийняти у другому читанні та в цілому як закон у редакції, запропонованій Комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Зазначеним законопроєктом вносяться зміни до законодавства щодо Національної гвардії України. Його положення не лише уточнюють повноваження НГУ, а й встановлюють чіткі межі застосування заходів примусу: фізичного впливу, спеціальних засобів, зброї, озброєння та бойової техніки.

Необхідно звернути увагу, що на цей час застосування заходів примусу військовослужбовцями НГУ регулюється нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, однак цей законопроєкт передбачає, що такі питання будуть врегульовуватися винятково на рівні профільного закону.

З метою ефективного виконання завдань з охорони громадського порядку, конвоювання затриманих, оборони стратегічних об’єктів та забезпечення безпеки законопроєкт передбачає право військовослужбовців НГУ застосовувати такі заходи примусу:

- фізичний вплив — для припинення правопорушень або захисту осіб;

- спеціальні засоби — кайданки, сльозогінний газ, електрошокери, гумові кийки тощо під час конвоювання осіб чи затримання особи, яка вчинила правопорушення тощо;

- вогнепальну зброю — у випадках загрози життю чи збройного нападу;

- бойову техніку — у ситуаціях військових конфліктів або захисту стратегічних об’єктів.

Однак, розуміючи важливість дотримання прав людини, законопроєкт чітко визначає умови застосування цих заходів.

Зокрема військовослужбовці НГУ зобов’язані діяти відповідно до принципів законності, необхідності, пропорційності та ефективності. Крім того, вони повинні попереджати правопорушників та негайно припиняти застосування сили після досягнення мети.

Законопроєкт також встановлює суворі обмеження щодо застосування примусових заходів, щоб запобігти зловживанням та захистити вразливі категорії громадян.

Зокрема заборонено застосовувати такі заходи щодо:

- вагітних жінок, осіб похилого віку, дітей та осіб з вираженими ознаками інвалідності (за винятком випадків збройного нападу чи прямої загрози життю);

- осіб у дипломатичних представництвах без письмової згоди відповідного керівника через МЗС України;

- у разі, коли мету можна досягти менш жорсткими методами.

Особлива увага приділяється обмеженням щодо застосування спеціальних засобів.

Законопроєкт прямо забороняє військовослужбовцям НГУ:

- завдавати удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку та животу;

- використовувати засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки тощо) понад дві години безперервно або без послаблення тиску;

- застосовувати сльозогінні та дратівливі речовини у прицільній стрільбі, а також повторно в межах зони ураження;

- відстрілювати гумові кулі з порушенням технічних вимог, зокрема прицільно в голову;

- використовувати засоби примусової зупинки транспорту щодо мотоциклів, громадського транспорту, а також у місцях з обмеженою видимістю (мостах, тунелях, залізничних переїздах тощо);

- застосовувати світлозвукові пристрої на відстані ближче двох метрів від людини;

- використовувати водомети за температури повітря нижче +10°C.

Для забезпечення безпеки та здоров’я громадян законопроєкт встановлює допустимі норми застосування спеціальних засобів. Фізичний, хімічний та інші впливи спеціальних засобів на організм людини повинні відповідати допустимим параметрам, які встановлюються Міністерством охорони здоров’я України. Крім того, порядок носіння, зберігання, обліку та застосування спеціальних засобів військовослужбовцями НГУ визначатиме Міністерство внутрішніх справ України.

Отже, прийняття зазначених змін є важливим кроком у вдосконаленні діяльності Національної гвардії України. Законопроєкт не лише розширює повноваження НГУ, а й встановлює чіткі межі їх застосування, забезпечуючи баланс між необхідністю підтримання громадського порядку та захистом прав людини.

Пресслужба Апарату Верховної Ради України.